розряджати — 1 дієслово недоконаного виду звільняти зброю від заряду; позбавляти електричного заряду; послабляти напруженість розряджати 2 дієслово недоконаного виду пишно одягати розм … Орфографічний словник української мови
розрядити — I див. розряджати I. II див. розряджати II … Український тлумачний словник
ексгаустувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Відсмоктувати, розряджати, викачувати. 2) Вичерпувати, спустошувати … Український тлумачний словник
розряд — I у, ч. 1) У Московській державі 16 17 ст. – центральна урядова установа, яка відала служилими людьми, військовими справами та управлінням південних прикордонних областей. 2) Група осіб, ряд предметів або рід явищ, об єднаних однією чи кількома… … Український тлумачний словник
розряджання — я, с. Дія за знач. розряджати I і стан за знач. розряджатися I 1 3) … Український тлумачний словник
розряджатися — I а/ється, недок., розряди/тися, ря/диться, док. 1) Звільнятися від заряду внаслідок пострілу або вибуху; ставати розрядженим (про вогнепальну зброю, міну, бомбу, снаряд і т. ін.). 2) Втрачати електричний заряд (заряди). 3) перен. Послаблятися… … Український тлумачний словник
розряджаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до розряджати … Український тлумачний словник
розрядження — я, с. Дія за знач. розрядити I, розряджати і стан за знач. розрядитися I, розряджатися 1 3) … Український тлумачний словник
розряджуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розряджати … Український тлумачний словник
розрядка — и, ж. 1) Дія за знач. розрядити I, розряджати і розрядитися I, розряджатися 1 3). 2) перен.Послаблення або зникнення напруженості чого небудь. 3) друк. Розбивка літер у слові для вирізнення його в тексті … Український тлумачний словник
